Анонс ринку землі буквально впав на голови дилерам техніки та обвалив їм ринок. Аграрії перестали купувати нові знаряддя і почали акумулювати гроші для придбання ріллі. Наслідки цього розбирав Ігор Герасименко для Agravery.com.

Якщо обсяги продажу техніки сягнуть хоча б минулорічних показників у $ 800 млн, то це можна буде вважати гарним результатом, впевнений директора аналітичної компанії «Марком» Валерій Берлет. Тож конкуренція, яка і до цього була доволі високою, ще посилилась. Причина — майбутній ринок землі, правила на якому невизначені досі. «Люди не розуміють за якими правилами діятиме майбутній ринок землі. Відповідно, якщо аграрій втратить частину земельного банку, то йому не потрібно буде мати велику кількість техніки», — вважає керівник компанії «Пьотінгер Україна» Вадим Андрущак. «Людям наразі не цікаво купляти техніку. Їх хвилює лише ринок землі. Вони просто не розуміють що буде далі. Тому про оновлення парку мови не йде. Єдине, що ми спостерігаємо, так це зростання продажів запасних частин. Люди ремонтують усе, що тільки можна, аби пережити цей сезон без великих витрат», — стверджує Наталія Коваленко, керівник департаменту маркетингу та розвитку компанії «Велес Агро».

Проте не усі гравці ринку техніки впевнені, що земельне питання мало настільки велике значення для ринку. «Глобального впливу анонсування ринку землі ми ще не відчули. Був певний ефект від анонсу у вересні, але вже у жовтні почалась відлига. Люди почали оговтуватись від новини і продовжили працювати. Звісно, це призвело до того, що ряд усних домовленостей на продаж техніки було анульовано. Але сказати, що вплив був настільки драматичний, як це було у 2014 році, коли усе завмерло, а продажі зупинились, я не можу», — стверджує Антон Костирко, директор по маркетингу компанії «AGCO». Але навіть він не відкидає того факту, що певний вплив таки був, і аграрії менш жваво витрачали свої кошти на техніку та намагались відкласти певні ресурси для придбання землі.

Курсові негаразди

Не лише земельне питання впливало на ринок техніки. Ціни на зерно цього року були не такими високими, як на це очікували аграрії, і це також мало вплив на об'єми продажів. Більше того, курсові коливання призвели до того, що аграрії були змушені продавати свій врожай з меншою вигодою. Адже сільгоспвиробники проводили посівну, а відповідно і купляли усі ресурси, по курсу 28 гривень за долар, а зерно мають продавати вже по 24−25 грн за долар. При цьому, як зауважував фінансовий директор компанії «ALFA Smart Agro» Андрій Буряк, падіння курсу долара на 0,3 грн — це зменшення ціни на 51 грн за тонну зерна. Через це деякі аграрії вирішили не продавати весь врожай одразу, а почекати кращої ціни. «Як показує ситуація по експорту зерна, аграрій не поспішає реалізовувати кукурудзу, сою та соняшник. Він продав той об'єм, що необхідний для забезпечення своїх операційних витрат, а все інше поклав у сховища. Це означає, що сільгоспвиробник більше вірить в зерно, ніж у валюту», — стверджує Антон Костирко.

Втім, на думку Валерія Берлета, курс валют не грає такої великої ролі для ринку техніки: «По-перше, аграрії купують техніку виходячи із потреби і не дивлячись при цьому на курс. По-друге, вони це роблять, коли у них є кошти, які з’являються лише після продажу врожаю. Звісно, що у 2020 році курс міг би бути кращим для продажу зерна, але уся вигода буде нівельована вартістю зберігання врожаю на елеваторах. Тому аграрії не будуть чекати 2020 року, аби реалізувати зерно при кращому курсі, їм потрібно готуватись до посівної».

Втім, якщо ситуація із курсом не почне змінюватись, то з часом аграрії будуть вимушені реалізувати усі свої запаси. Але чи зможе це збільшити об'єми продажів техніки у 2020 році?

Невтішний прогноз

Рік пацюка для ринку техніки може стати ще важчим, ніж 2019-й, адже фактор невизначеності щодо ринку землі збережеться щонайменше до лютого, допоки депутати не повернуться із зимових канікул. Але, на думку Вадима Андрущака, велику роль ще гратиме погода. «Усе залежить від того, як пройде друге читання законопроекту про землю та чи буде достатньо вологи для гарного врожаю, а тут від людини вже не залежить нічого. Тож, якщо ці два фактори складуться негативно, то затягнути пояси доведеться роки на півтора», — переконаний він. Втім, Валерій Берлет впевнений, що у разі позитивного вирішення земельного питання, на ринок техніки очікує інтенсивне зростання: «Якщо у 2020 році буде прийнято закон про обіг ріллі, то це буде справжній вибух. Я прогнозую, що об'єм ринку техніки збільшиться до $ 1,5 млрд, а може і більше. Ринок землі буде приваблювати інвестиції, і через це зростатиме не лише ринок техніки, а й насіння, ЗЗР та інші ринки».

Дещо непокоїть вітчизняних виробників техніки і відміна компенсації на придбання техніки українського виробництва. Минулого року ця дотація "підтримала" штанці виробникам — українські аграрії в 2019 році в рамках програми держпідтримки придбали вітчизняної техніки і обладнання на суму понад 5,77 млрд грн, що на 31,2% більше, ніж в 2018 році. Але проблеми з виплатами цих компенсацій вже почали спостерігатись наприкінці 2019 року. «Відміна компенсації призведе до падіння долі продажів вітчизняної техніки. Що на фоні глобального падіння продажів, яке зумовлене очікуванням запуску ринку землі, може стати фатальним для вітчизняних заводів. Імпортні виробники техніки закладають в свої розрахунки 30−40% падіння продажів. А якщо ми впадемо на 40%, то це буде означати скорочення персоналу» — стверджує Наталія Коваленко. Більше того, за її даними деякі вітчизняні виробники через ситуацію на ринку перейшли на триденний робочий тиждень, а окремі заводи взагалі зупинили виробництво на зимовий період.

Більше інформації, щодо новинок ринку техніки та особливостей її підбору для потреб конкретного господарства обговоримо 11 лютого на Міжнародному конгресі з рослинництва "TOP CROPS".